ВСТУПНЕ СЛОВО АДМІНІСТРАТОРА ПАРАФІЇ о.РОМАНА КУЗЬМІНСЬКОГО. 9/19/2021
Дорогі в Христі, Браття і Сестри!
Ми з Вами вже «старі знайомі», але хочу ще раз відрекомендуватися. Мене звати о. Роман Кузьмінський. Оце силою зарядження нашого Преосвященного Владику, Кир Богдана, і з волі Божого Провидіння стою перед Вами як Ваш Душпастир. Приходжу, щоб разом із Вами продовжувати спільну боротьбу проти ворога наших душ – диявола і проти його царства. Приходжу, щоб разом з Вами нести наші хрести, щоб покріпляти Вас на цьому тернистому шляху й провадити Вас до неба. Небо – це наша спільна й остаточна мета. Будемо йти до неї разом. Приходжу, щоб допомогти Вам зберегти той найцінніший скарб – Вашу Віру, та щоб допомогти Вам передати той скарб Вашим дітям, онукам, друзям. Приходжу з любов’ю до Вас і до безсмертних душ Ваших. Приходжу з бажанням працювати над Вашим спасінням, готовий віддати Вам усі мої сили і знання, посвятити для Вас себе цілого. Від Вас нічого не хочу, лише Ваших душ. Не для себе, а для Христа.
Коротко про себе:
• народився 20 липня 1984 р. Б. в м. Івано-Франківську;
• 2001 р. Б. закінчив загальноосвітню середню школу №21 та музичну школу за спеціальністю “скрипка”;
• у 2007 р. Б. закінчив Івано-Франківську Духовну семінарію, магістр богослів”я;
• 15 червня 2007 р. Б. прийняв дияконські свячення з рук Високопреосвященного Владики Володимира Війтишина, виконував обов”язок архидиякона Єпархії;
• 15 червня 2008 р.Б. рукоположений на священика та прийнятий на роботу до Курії Івано-Франківської Архиєпархії на посаду Керівника відділу будівництва; сотрудник парафії Різдва Пресвятої Богородиці в м. Івано- Франківську;
• У 2013 р. Б. закінчив Прикарпатський Національний університет ім. В. Стефаника, магістр психології;
• 2020 р. Б. закінчив навчання у “Національному університеті Нафти та Газу” за спеціальністю ” Будівництво та інженерія” ;
• одружений, виховую трьох дітей.
Я свідомий того, що прийшов працювати на Христовій ниві, на якій інші, передо мною, немало потрудилися. Маю на увазі своїх попередників: Всесв. о. Івана Кубішина, о. Святослава Дітчука, о. Ярослава Шудрака, а також світських церковних активістів та добродіїв: п. Василя Бойчука, п. Степана та Анну Хомина, Nicky та Stephanie DiAngelis, покійного п. Юрія. Нажаль, ще всіх не знаю. Але впевнений, що у скорому часі з усіма буду знайомий особисто. В окремий спосіб вітаю моїх співробітників у Христовім винограднику: диякона Річарда, який працює для слави Божої і для добра нашого народу.
Завдяки вашим зусиллям і співпраці Вас усіх, Ви домоглися значних досягнень: власна церква, іконостас, кухня, парафіяльні доми тощо. Я ґратулюю Вам щиро у всіх Ваших здобутках і успіхах на особистому, родинному, церковному, громадському житті.
Також, сердечно співчуваю Вам усім у втраті названих церковних діячів та інших парафіян, Ваших Рідних і Друзів, які в останніх роках відійшли на той світ, до Бога по нагороду за свої труди й праці. Хай Милосердний Господь буде для них милостивий і дасть їм у нагороду Своє Небесне Царство!
У Вас же прошу: довір’я до мене як священика, як Вашого брата по крові й духовного батька в Христі; прошу Вашого вирозуміння для моїх людських хиб і недосконалостей. Майте на увазі, що ми, священики, такі ж люди, як і Ви, тільки покликані Богом з-поміж Ваших рядів, щоб, назнаменовані печаттю Св. Духа, служити перед Престолом Всевишнього і працювати над спасінням людських душ.
За прикладом св. Ап. Павла хочу бути «всім для усіх». Тож не вимагайте і не очікуйте від мене, щоб я ставав у ряди чи боронив інтереси якогось одного угруповання чи середовища. Я – Христовий священик. Добро людських душ, добро нашої Церкви і добро цілого українського народу – це для мене «супрема лекс» – найвищий закон.
Як Ваш духовний провідник вимагатиму від Вас послуху. Не якогось невільничого, але свобідного, розумного і розсудливого синівського послуху в духовних справах. Послух бо конечний не лиш у війську. Він конечний у родині, громаді, організації, установі, а ще більше в установі пар экселянс – в установі Божій, в родині Божій, в Церкві. Сам Божественний Засновник Церкви – Ісус Христос установив у ній ієрархічний лад з видимим главою – верховним Апостолом Петром і його намісниками у проводі. Ми належимо до цієї Церкви. Тож прошу Вас усіх: будьмо вірними дітьми тої Церкви.
У ній бо ми маємо запоруку і середники спасіння і змогу зберегти усі наші релігійні, культурні й національні надбання. Шануймо ж наші церковні авторитети, нашого Владику Кир Богдана, Митрополита Бориса та Блаженнішого Святослава! Саме вони є наслідниками ап. Петра. Шануймо наші світські авторитети, особливо старших людей, які можуть багато чого нас повчити, дати приклад християнського життя і любови до рідної Церкви й України.
Ми не сповнили би нашого завдання на чужині, якщо б ми не подбали сьогодні про майбутнє нашої Церкви – нашу молодь, наших дітей. І саме праця над збереженням нашої молоді при нашій Церкві і при українському обряді та національній свідомості займатиме найперше місце в програмі моєї душпастирської діяльності. За короткий час мого тут побуту я мав нагоду ще раз переконатись, що наша молодь є добра, чесна. Я знаю що тут є багато молоді. Я їх бачив на фестивалі. Думаю, що ми зуміємо найти з нею спільну мову.
Покладаю співвідповідальність за виховання дітей на батьків. Я прошу, заохочую і наполягаю, щоб і в майбутньому батьки докладають усіх зусиль, аби їхні діти ходили до церкви і практикували український обряд. До того хочу пригадати, що, попри Вас – Батьків, наша Церкв, теж зацікавлена в національному і релігійному вихованні Ваших дітей. Бо ці діти через св. Хрещення – це діти Божі, це майбутність Церкви. Щоб зберегти їх для нашої Церкви й обряду, буду старатись доложити усіх моїх зусиль. Рівно ж прошу і заохочую Родичів, співпрацювати з Церквою в тому напрямку. А що найкращим середником виховання є добрий приклад виховника, тож усіх Вас прошу: давайте дітям добрий приклад християнського життя! Приводіть дітей до Церкви на рідні Богослужіння, дайте їм у руки український молитовник, навчіть їх говорити, молитись по-українськи!
Для того щоб вам допомогти у цій справі, хочу у майбутньому запланувати катехизацію для дітей та молоді. Багато хто з вас питався також і просив про приготування до Першої урочистої Сповіді та святого Причастя. Думаю, що найближчим часом ми почнемо підготовку до цього свята.
Друга справа, якій присвячуватиму особливу увагу, – це реліґійне усвідомлення й оживлення релігійного життя вірних. У першу чергу наполягатиму на обов’язкову присутність і живу участь вірних у Богослуженнях. Дає нам Господь 168 годин тижнево, тож даймо йому з того 2–3 години на Його славу! Давайте будемо разом молитися, один за одного. За ваші сім’ї, родини, за здоровя, за всяке прошення, за подяку… Каже Христос: “Де двоє або троє зібрані в моє імя – там я посеред них” Особливу увагу звертаю на те, щоб ви використовували нагоду до св. Сповіді і до св. Причастя, щоб жити постійно в ласці Божій і так стягати на себе Боже благословення. Інакше всі наші труди і навіть добрі діла не матимуть вартості, ні заслуги перед Богом. Для того, щоб допомогти вам у цьому – я приходжу на годину раніше і можу виходити з Храму останній.
Наступне: якщо хтось має потребу або знає якихось хворих, немічних – буду радий, якщо ви скажите і ми зможемо допомогти їм зустріти Бога у освячуючій ласці помазанням святим Єлеєм. У соборному посланні св. Якова читаємо: Чи хто з вас занедужав, — нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм во ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого ((Як. 5,14-15).
Ще одне дуже важливе. Ми маємо обов’язок молитися за наших рідних, які відійшли від нас. Святий Йоан Златоуст, який жив на межі IV та V століть, заохочував: «Допомагаймо їм і пам’ятаймо про них. Якщо сини Йова були очищені жертвою свого батька, то чому ми маємо сумніватися в тому, що наші жертви за померлих приносять їм певне заспокоєння? Не вагаймося допомагати тим, хто помер, і жертвуймо за них свої молитви». На кілька років молодший за нього святий Августин сказав: «Не можна заперечувати, що душі померлих отримують полегшення завдяки побожності своїх живих родичів, коли ті складають за них жертву Посередника або коли в церкві дають милостиню».
Не втрачайте такої нагоди. Гадаю, найближчим часом буде служитися Літургія за померлих. Правдоподібно, що це буде у суботу.
Для оживлення реліґійного життя в різних його секторах потрібні відповідні організації. Я дуже тішуся, що тут діє Управа Церкви. Всіх я вітаю і прошу надалі працювати для слави Божої.
Для закріплення тісного контакту з парафіянами і до помочі в парафіяльних справах маю в плaні покликати до дії РАДУ МИРЯН. Я знаю, що кожен із вас має певні таланти, яких потребує Церква для свого розвитку. Тому, прошу не відмовлятися, а радо допомагати у будь-яких питаннях церковних.
Багато що є ще в планах, але я впевнений, що Господь буде керувати нами, що ми маємо робити. Головне – довіряти йому, віддати наше життя в його руки, і відгукуватися на співпрацю. Про цю співпрацю Вас заздалегідь прошу! Памятайте, що я є для вас, для ваших сімей, для ваших родин 24/7. Що, кому потрібно – прошу звертатися.
На кінець я хочу усім щиро подякувати, які протягом цього часу підтримували, допомагали та молилися за мене та мою сім’ю. Не буду казати, хто, що саме робив. Господь знає щирість та жертовність вашу. Хочу сказати тільки, що це дуже велика допомога для нас. Нехай Господь допомагає і вашим сім’ями.
Ось такі мої думки і плани, на порозі моєї душпастирської діяльності тут, в м. Апопці. Я готовий і свідомо беру на себе відповідальність, яку поставив на мене владика Богдан – це спасіння ваших душ та адміністрування релігійною громадою. Я свідомий того, що без Божої помочі і без Вашої співпраці я не багато, а то й нічого не зможу зробити з того, що запланував. Тож прошу Вас усіх про Вашу поміч і співпрацю у досягненні наших спільних ідеалів, у праці на славу Божу, на добро і спасіння наших душ. На ту співпрацю я надіюся і за неї молюсь. Прошу Вас про молитовну поміч і для мене. Нехай Господь благословить усіх нас!
Завдяки вашим зусиллям і співпраці Вас усіх, Ви домоглися значних досягнень: власна церква, іконостас, кухня, парафіяльні доми тощо. Я ґратулюю Вам щиро у всіх Ваших здобутках і успіхах на особистому, родинному, церковному, громадському житті.
Також, сердечно співчуваю Вам усім у втраті названих церковних діячів та інших парафіян, Ваших Рідних і Друзів, які в останніх роках відійшли на той світ, до Бога по нагороду за свої труди й праці. Хай Милосердний Господь буде для них милостивий і дасть їм у нагороду Своє Небесне Царство!
У Вас же прошу: довір’я до мене як священика, як Вашого брата по крові й духовного батька в Христі; прошу Вашого вирозуміння для моїх людських хиб і недосконалостей. Майте на увазі, що ми, священики, такі ж люди, як і Ви, тільки покликані Богом з-поміж Ваших рядів, щоб, назнаменовані печаттю Св. Духа, служити перед Престолом Всевишнього і працювати над спасінням людських душ.
За прикладом св. Ап. Павла хочу бути «всім для усіх». Тож не вимагайте і не очікуйте від мене, щоб я ставав у ряди чи боронив інтереси якогось одного угруповання чи середовища. Я – Христовий священик. Добро людських душ, добро нашої Церкви і добро цілого українського народу – це для мене «супрема лекс» – найвищий закон.
Як Ваш духовний провідник вимагатиму від Вас послуху. Не якогось невільничого, але свобідного, розумного і розсудливого синівського послуху в духовних справах. Послух бо конечний не лиш у війську. Він конечний у родині, громаді, організації, установі, а ще більше в установі пар экселянс – в установі Божій, в родині Божій, в Церкві. Сам Божественний Засновник Церкви – Ісус Христос установив у ній ієрархічний лад з видимим главою – верховним Апостолом Петром і його намісниками у проводі. Ми належимо до цієї Церкви. Тож прошу Вас усіх: будьмо вірними дітьми тої Церкви.
У ній бо ми маємо запоруку і середники спасіння і змогу зберегти усі наші релігійні, культурні й національні надбання. Шануймо ж наші церковні авторитети, нашого Владику Кир Богдана, Митрополита Бориса та Блаженнішого Святослава! Саме вони є наслідниками ап. Петра. Шануймо наші світські авторитети, особливо старших людей, які можуть багато чого нас повчити, дати приклад християнського життя і любови до рідної Церкви й України.
Ми не сповнили би нашого завдання на чужині, якщо б ми не подбали сьогодні про майбутнє нашої Церкви – нашу молодь, наших дітей. І саме праця над збереженням нашої молоді при нашій Церкві і при українському обряді та національній свідомості займатиме найперше місце в програмі моєї душпастирської діяльності. За короткий час мого тут побуту я мав нагоду ще раз переконатись, що наша молодь є добра, чесна. Я знаю що тут є багато молоді. Я їх бачив на фестивалі. Думаю, що ми зуміємо найти з нею спільну мову.
Покладаю співвідповідальність за виховання дітей на батьків. Я прошу, заохочую і наполягаю, щоб і в майбутньому батьки докладають усіх зусиль, аби їхні діти ходили до церкви і практикували український обряд. До того хочу пригадати, що, попри Вас – Батьків, наша Церкв, теж зацікавлена в національному і релігійному вихованні Ваших дітей. Бо ці діти через св. Хрещення – це діти Божі, це майбутність Церкви. Щоб зберегти їх для нашої Церкви й обряду, буду старатись доложити усіх моїх зусиль. Рівно ж прошу і заохочую Родичів, співпрацювати з Церквою в тому напрямку. А що найкращим середником виховання є добрий приклад виховника, тож усіх Вас прошу: давайте дітям добрий приклад християнського життя! Приводіть дітей до Церкви на рідні Богослужіння, дайте їм у руки український молитовник, навчіть їх говорити, молитись по-українськи!
Для того щоб вам допомогти у цій справі, хочу у майбутньому запланувати катехизацію для дітей та молоді. Багато хто з вас питався також і просив про приготування до Першої урочистої Сповіді та святого Причастя. Думаю, що найближчим часом ми почнемо підготовку до цього свята.
Друга справа, якій присвячуватиму особливу увагу, – це реліґійне усвідомлення й оживлення релігійного життя вірних. У першу чергу наполягатиму на обов’язкову присутність і живу участь вірних у Богослуженнях. Дає нам Господь 168 годин тижнево, тож даймо йому з того 2–3 години на Його славу! Давайте будемо разом молитися, один за одного. За ваші сім’ї, родини, за здоровя, за всяке прошення, за подяку… Каже Христос: “Де двоє або троє зібрані в моє імя – там я посеред них” Особливу увагу звертаю на те, щоб ви використовували нагоду до св. Сповіді і до св. Причастя, щоб жити постійно в ласці Божій і так стягати на себе Боже благословення. Інакше всі наші труди і навіть добрі діла не матимуть вартості, ні заслуги перед Богом. Для того, щоб допомогти вам у цьому – я приходжу на годину раніше і можу виходити з Храму останній.
Наступне: якщо хтось має потребу або знає якихось хворих, немічних – буду радий, якщо ви скажите і ми зможемо допомогти їм зустріти Бога у освячуючій ласці помазанням святим Єлеєм. У соборному посланні св. Якова читаємо: Чи хто з вас занедужав, — нехай покличе пресвітерів Церкви, і нехай помоляться над ним, помазавши його єлеєм во ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого ((Як. 5,14-15).
Ще одне дуже важливе. Ми маємо обов’язок молитися за наших рідних, які відійшли від нас. Святий Йоан Златоуст, який жив на межі IV та V століть, заохочував: «Допомагаймо їм і пам’ятаймо про них. Якщо сини Йова були очищені жертвою свого батька, то чому ми маємо сумніватися в тому, що наші жертви за померлих приносять їм певне заспокоєння? Не вагаймося допомагати тим, хто помер, і жертвуймо за них свої молитви». На кілька років молодший за нього святий Августин сказав: «Не можна заперечувати, що душі померлих отримують полегшення завдяки побожності своїх живих родичів, коли ті складають за них жертву Посередника або коли в церкві дають милостиню».
Не втрачайте такої нагоди. Гадаю, найближчим часом буде служитися Літургія за померлих. Правдоподібно, що це буде у суботу.
Для оживлення реліґійного життя в різних його секторах потрібні відповідні організації. Я дуже тішуся, що тут діє Управа Церкви. Всіх я вітаю і прошу надалі працювати для слави Божої.
Для закріплення тісного контакту з парафіянами і до помочі в парафіяльних справах маю в плaні покликати до дії РАДУ МИРЯН. Я знаю, що кожен із вас має певні таланти, яких потребує Церква для свого розвитку. Тому, прошу не відмовлятися, а радо допомагати у будь-яких питаннях церковних.
Багато що є ще в планах, але я впевнений, що Господь буде керувати нами, що ми маємо робити. Головне – довіряти йому, віддати наше життя в його руки, і відгукуватися на співпрацю. Про цю співпрацю Вас заздалегідь прошу! Памятайте, що я є для вас, для ваших сімей, для ваших родин 24/7. Що, кому потрібно – прошу звертатися.
На кінець я хочу усім щиро подякувати, які протягом цього часу підтримували, допомагали та молилися за мене та мою сім’ю. Не буду казати, хто, що саме робив. Господь знає щирість та жертовність вашу. Хочу сказати тільки, що це дуже велика допомога для нас. Нехай Господь допомагає і вашим сім’ями.
Ось такі мої думки і плани, на порозі моєї душпастирської діяльності тут, в м. Апопці. Я готовий і свідомо беру на себе відповідальність, яку поставив на мене владика Богдан – це спасіння ваших душ та адміністрування релігійною громадою. Я свідомий того, що без Божої помочі і без Вашої співпраці я не багато, а то й нічого не зможу зробити з того, що запланував. Тож прошу Вас усіх про Вашу поміч і співпрацю у досягненні наших спільних ідеалів, у праці на славу Божу, на добро і спасіння наших душ. На ту співпрацю я надіюся і за неї молюсь. Прошу Вас про молитовну поміч і для мене. Нехай Господь благословить усіх нас!
INTRODUCTORY SPEECH BY PARISH ADMINISTRATOR FR. ROMAN KUZMINSKY. 9/19/2021
Beloved in Christ, Brothers and Sisters!
We are already “old acquaintances,” but I want to introduce myself again. My name is Fr. Roman Kuzminsky. It is under the authority and charge of our Most Reverend Bishop Bohdan and by the will of God’s Providence that I stand before you as your Pastor.
I came here to continue, together with you, the common battle against the Enemy of our souls – the Devil – and against his kingdom. I came here to carry our Crosses with you; to strengthen you on this thorny path and to lead you to Heaven. Heaven is our common and ultimate goal. Let’s go there together.
I came to help you preserve the most precious treasure – your Faith – and to help you pass that treasure to your children, grandchildren, and friends. I came here with love for you and for your immortal souls. I came with a desire to work on your salvation, ready to give you all my strength and knowledge; to dedicate myself wholly to you. I want nothing from you, only your souls – not for myself, but for Christ.
Briefly about myself:
• I was born on July 20, 1984, in the city of Ivano-Frankivsk.
• In 2001 I graduated from School №21 and Music School with a degree in “violin.”
• In 2007 I graduated from Ivano-Frankivsk Theological Seminary with a Master of Theology.
• On June 15, 2007, I received ordination to the diaconate from the hands of His Eminence Bishop Volodymyr Viityshyn, acting as Archdeacon of the Diocese.
• June 15, 2008, I was ordained as a priest and was appointed by the Curia of the Ivano-Frankivsk Archdiocese as Head of the Construction Department and to the Parish of the Nativity of the Blessed Virgin in Ivano-Frankivsk.
• 2013 I graduated from the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University with Master of Psychology degree.
• In 2020 I graduated from the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas with a degree in Construction and Engineering.
• I am married and raising three children.
I am aware that I have come to work in Christ’s field, where others before me have worked hard. I mean my predecessors: Fr. Ivan Kubishyn, Fr. Sviatoslav Ditchuk, Fr. Yaroslav Shudrak, as well as active laity and benefactors: Mr. Vasyl Boychuk, Steven and Anna Chomyn, Nicky and Stephanie DiAngelis, the late Mr. Yuri McKay. Unfortunately, I don’t know everyone yet, but I am certain I will know everyone personally soon. In a special way, I greet my staff in Christ’s vineyard: Deacon Richard, who works for the glory of God and for the good of our people.
Thanks to your efforts and the cooperation of all of you, you have achieved a great deal: your own church, iconostasis, kitchen, parish houses, etc. I sincerely congratulate you on all your achievements and successes in your personal, family, church, and public life.
Also, I sincerely sympathize in the loss of the church leaders and other parishioners, your relatives and friends, who have passed in recent years. May the Merciful Lord be merciful to them and grant them His Heavenly Kingdom as a reward!
I ask you to trust in me as a priest, as your brother in blood and spiritual father in Christ. I ask for your understanding for my human flaws and imperfections. Keep in mind that we priests are people the same as you – only called by God from among your ranks to serve before the Throne of the Most High and to work for the salvation of human souls, marked by the seal of the Holy Spirit.
Following the example of the Holy Apostle Paul, I want to be “all for all.” Therefore, do not demand or expect me to join the ranks, or defend the interests of, any one group or community. I am a priest of Christ. The good of human souls, the good of our Church, and the good of the entire Ukrainian people is for me “suprema lex” – the highest law.
As your spiritual guide, I will demand obedience from you. Not as a slave, but free, intelligent, and prudent filial obedience in spiritual matters. For obedience is paramount not only in the army. It is important in the family, community, organizations, institutions, and even more so, in the institution of excellency – in the Institution of God, the family of God – the Church. The Divine Founder of the Church Himself – Jesus Christ – established a hierarchical order for it with a visible head – led by the Chief Apostle Peter and his Vicars. We belong to this Church. Therefore, I ask you all: let us be faithful children of that Church.
In it we have the pledge and means of salvation and the opportunity to preserve all our religious, cultural, and national heritage. Let us honor our church authorities, our Bishop Bohdan, Metropolitan Borys and His Beatitude Sviatoslav. They are the successors of the Apostle Peter. Let us honor our secular authorities, especially the elderly, who can teach us much and set an example of Christian life and love for our national Church and Ukraine.
We will not fulfill our greatest tasks if today we do not take care of the future of our Church – our youth and our children. Thus, it is the work of preserving for our Church’s youth, our Ukrainian Rite, and our national consciousness that will take first place in the program of my pastoral activity. During the short time of my stay here, I’ve had the opportunity to be convinced, once again, that our young people are good and honest. I know that there are a lot of young people here. I saw them at the festival. I think we will be able to find a common language with them.
I place the responsibility for the upbringing children on their parents. I ask, encourage, and insist that parents make every effort to ensure that their children go to church and practice the Ukrainian Rite. In addition, I would like to remind you that the Hierarchs and our Church are also interested in the national and religious upbringing of your children. Because these children, through Holy Baptism, are the children of God and the future of the Church. I will try my best to preserve them for our Church and Rite. I also ask and encourage their relatives to cooperate with the Church in that direction. And, because the best advocate for education is the good example of an educator, I ask you all: give children a good example of the Christian life! Bring children to the Church for the Services of their heritage, give them a Ukrainian prayer book, teach them to speak and to pray in Ukrainian!
To help you in this matter, I want to plan catechesis for children and young people in the future. Many of you have also asked, and asked to prepare for, the First Solemn Confession and Holy Communion. I think that in the near future we will begin preparations for this.
On the same topic, I will pay special attention to the religious awareness and revival of the spiritual life of the faithful. First of all, I will insist on the obligatory presence and active participation of the faithful in the Divine Liturgy. The Lord gives us 168 hours a week, so let’s give him 2-3 hours for His glory! Let’s pray together for one another, for your families, for your health, for every request, for gratitude…Christ says: “Where two or three are gathered in my Name, there I am in the midst of them.” I emphasize with special attention the fact that the opportunity for Holy Confession and Holy Communion allows you to live constantly in the grace of God and thus, to receive God’s blessing. Otherwise, all our works and even good deeds will have no value or merit before God. To help you with this – I come an hour earlier and leave the Temple last.
Also, if someone is in need or knows that someone is sick or fragile, if you inform me, I will be glad to help them meet God in sanctifying Grace by the anointing with Holy Oil. In the Epistle of St. James, we read: “If any of you are sick, let him call for the elders of the church, and let them pray over him, anointing him with oil in the name of the Lord. And the prayer offered in faith will make the sick person well; the Lord will raise them up.” (James 5:14-15).
Another very important thing. We have a duty to pray for our loved ones who have left us. St. John Chrysostom, who lived at the turn of the 4th and 5th centuries, encouraged: “Let us help them and remember them. If Job’s sons were cleansed by their father’s sacrifice, why should we doubt that our sacrifices for the dead bring them some peace? Let us not hesitate to help those who have died and let us sacrifice our prayers for them.” St. Augustine, a few years his junior, said, “There is no denying that the souls of the dead are relieved by the piety of their living relatives when they sacrifice for them as Mediators or when they give alms in the church.”
Don’t miss this opportunity. I think that the Liturgy for the Dead will be celebrated in the near future. It is likely that it will be on Saturday.
Appropriate organizations are needed to revitalize religious life in its various areas. I am very happy that the Church Board is operating here. I greet everyone and ask them to continue working for the glory of God.
In order to consolidate closer contact with parishioners and to assist in parish affairs, I plan to call for the action of the СOUNCIL OF THE LAITY. I know that each of you has certain talents that the Church needs for its development. Therefore, please, do not refuse, but be happy to help in any church matters.
There is much more to plan, but I am confident that the Lord will guide us into what we must do. The main thing is to trust Him, give our lives into His hands, and respond in cooperation. I ask you in advance for this cooperation! Remember that I am here for you and for your families 24/7. Whoever has a need – please contact me.
Finally, I would like to sincerely thank everyone who supported, helped, and prayed for me and my family during this time. I will not say who did what. The Lord knows your sincerity and your sacrifice. I just want to say that this is a very big help for us. May the Lord help your families as well!
These are my thoughts and plans on the threshold of my pastoral activity here in Apopka. I am ready and willing to take on the responsibility that Bishop Bohdan has placed on me – the salvation of your souls and the administration of the religious community. I am aware that without God’s help and without your cooperation, I will not be able to do much or anything of what I have planned. Therefore, I ask you all for your help and cooperation in achieving our common ideals and in working for the glory of God for the good and salvation of our souls. I hope and pray for that cooperation. I ask you for prayerful help for me as well. May the Lord bless us all!
Thanks to your efforts and the cooperation of all of you, you have achieved a great deal: your own church, iconostasis, kitchen, parish houses, etc. I sincerely congratulate you on all your achievements and successes in your personal, family, church, and public life.
Also, I sincerely sympathize in the loss of the church leaders and other parishioners, your relatives and friends, who have passed in recent years. May the Merciful Lord be merciful to them and grant them His Heavenly Kingdom as a reward!
I ask you to trust in me as a priest, as your brother in blood and spiritual father in Christ. I ask for your understanding for my human flaws and imperfections. Keep in mind that we priests are people the same as you – only called by God from among your ranks to serve before the Throne of the Most High and to work for the salvation of human souls, marked by the seal of the Holy Spirit.
Following the example of the Holy Apostle Paul, I want to be “all for all.” Therefore, do not demand or expect me to join the ranks, or defend the interests of, any one group or community. I am a priest of Christ. The good of human souls, the good of our Church, and the good of the entire Ukrainian people is for me “suprema lex” – the highest law.
As your spiritual guide, I will demand obedience from you. Not as a slave, but free, intelligent, and prudent filial obedience in spiritual matters. For obedience is paramount not only in the army. It is important in the family, community, organizations, institutions, and even more so, in the institution of excellency – in the Institution of God, the family of God – the Church. The Divine Founder of the Church Himself – Jesus Christ – established a hierarchical order for it with a visible head – led by the Chief Apostle Peter and his Vicars. We belong to this Church. Therefore, I ask you all: let us be faithful children of that Church.
In it we have the pledge and means of salvation and the opportunity to preserve all our religious, cultural, and national heritage. Let us honor our church authorities, our Bishop Bohdan, Metropolitan Borys and His Beatitude Sviatoslav. They are the successors of the Apostle Peter. Let us honor our secular authorities, especially the elderly, who can teach us much and set an example of Christian life and love for our national Church and Ukraine.
We will not fulfill our greatest tasks if today we do not take care of the future of our Church – our youth and our children. Thus, it is the work of preserving for our Church’s youth, our Ukrainian Rite, and our national consciousness that will take first place in the program of my pastoral activity. During the short time of my stay here, I’ve had the opportunity to be convinced, once again, that our young people are good and honest. I know that there are a lot of young people here. I saw them at the festival. I think we will be able to find a common language with them.
I place the responsibility for the upbringing children on their parents. I ask, encourage, and insist that parents make every effort to ensure that their children go to church and practice the Ukrainian Rite. In addition, I would like to remind you that the Hierarchs and our Church are also interested in the national and religious upbringing of your children. Because these children, through Holy Baptism, are the children of God and the future of the Church. I will try my best to preserve them for our Church and Rite. I also ask and encourage their relatives to cooperate with the Church in that direction. And, because the best advocate for education is the good example of an educator, I ask you all: give children a good example of the Christian life! Bring children to the Church for the Services of their heritage, give them a Ukrainian prayer book, teach them to speak and to pray in Ukrainian!
To help you in this matter, I want to plan catechesis for children and young people in the future. Many of you have also asked, and asked to prepare for, the First Solemn Confession and Holy Communion. I think that in the near future we will begin preparations for this.
On the same topic, I will pay special attention to the religious awareness and revival of the spiritual life of the faithful. First of all, I will insist on the obligatory presence and active participation of the faithful in the Divine Liturgy. The Lord gives us 168 hours a week, so let’s give him 2-3 hours for His glory! Let’s pray together for one another, for your families, for your health, for every request, for gratitude…Christ says: “Where two or three are gathered in my Name, there I am in the midst of them.” I emphasize with special attention the fact that the opportunity for Holy Confession and Holy Communion allows you to live constantly in the grace of God and thus, to receive God’s blessing. Otherwise, all our works and even good deeds will have no value or merit before God. To help you with this – I come an hour earlier and leave the Temple last.
Also, if someone is in need or knows that someone is sick or fragile, if you inform me, I will be glad to help them meet God in sanctifying Grace by the anointing with Holy Oil. In the Epistle of St. James, we read: “If any of you are sick, let him call for the elders of the church, and let them pray over him, anointing him with oil in the name of the Lord. And the prayer offered in faith will make the sick person well; the Lord will raise them up.” (James 5:14-15).
Another very important thing. We have a duty to pray for our loved ones who have left us. St. John Chrysostom, who lived at the turn of the 4th and 5th centuries, encouraged: “Let us help them and remember them. If Job’s sons were cleansed by their father’s sacrifice, why should we doubt that our sacrifices for the dead bring them some peace? Let us not hesitate to help those who have died and let us sacrifice our prayers for them.” St. Augustine, a few years his junior, said, “There is no denying that the souls of the dead are relieved by the piety of their living relatives when they sacrifice for them as Mediators or when they give alms in the church.”
Don’t miss this opportunity. I think that the Liturgy for the Dead will be celebrated in the near future. It is likely that it will be on Saturday.
Appropriate organizations are needed to revitalize religious life in its various areas. I am very happy that the Church Board is operating here. I greet everyone and ask them to continue working for the glory of God.
In order to consolidate closer contact with parishioners and to assist in parish affairs, I plan to call for the action of the СOUNCIL OF THE LAITY. I know that each of you has certain talents that the Church needs for its development. Therefore, please, do not refuse, but be happy to help in any church matters.
There is much more to plan, but I am confident that the Lord will guide us into what we must do. The main thing is to trust Him, give our lives into His hands, and respond in cooperation. I ask you in advance for this cooperation! Remember that I am here for you and for your families 24/7. Whoever has a need – please contact me.
Finally, I would like to sincerely thank everyone who supported, helped, and prayed for me and my family during this time. I will not say who did what. The Lord knows your sincerity and your sacrifice. I just want to say that this is a very big help for us. May the Lord help your families as well!
These are my thoughts and plans on the threshold of my pastoral activity here in Apopka. I am ready and willing to take on the responsibility that Bishop Bohdan has placed on me – the salvation of your souls and the administration of the religious community. I am aware that without God’s help and without your cooperation, I will not be able to do much or anything of what I have planned. Therefore, I ask you all for your help and cooperation in achieving our common ideals and in working for the glory of God for the good and salvation of our souls. I hope and pray for that cooperation. I ask you for prayerful help for me as well. May the Lord bless us all!
